Оригінал - http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=199894
Гребінці одиноких сосен
чешуть хмарам вологі сни.
Бо довкола гуляє осінь,
і ще довго чекать весни.
Так бентежно і соромливо
листопад по землі ступа.
Сіє небо холодне мливо,
зрідка лиш - прозорінь скупа.
Заховались гриби під листя.
Ані звуку - занишкнув ліс.
Пахне пряно від сосен глиця.
Стереже свою нору лис.
Мерехтить вдалині озерце
із-за балки, де граб поріс.
Холод осені цілить в серце
і болить безголосо ліс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248918
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Віктор Ох