Ти знов мовчиш
О, краще б ти
Кричав, і лаявся нестримно
Та ти мовчиш..
Невже світи
Розбіглися. В душі так зимно
Напевне я
Дарма тоді
Зібрала сонце у долонях
І та зоря
В твоїм саді
І квіти... і духмяний сонях
Все це брехня
Це уві сні
І поцілунок той у парку
Любов та рання -
Спалах днів
Забудеш, не пройде й світанку
Невже для тебе
Отой сніг
Нічого так тоді не значив
Те небо
Що в очах твоїх
Зараде мене не заплаче
І ти мовчиш
Неначе це
Спасе тебе, це лиш відмазка
Поглянь лиш
На моє лице
Воно не вірить більш у казку
Воно не вірить
Ні у що
Навколо холод й пустота
Іди вже, милий,
Ти - не той
І я тепер уже не та...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248869
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2011
автор: Русалк@