Мертві думки, потвори всесвітні...
що ж, хай вам грець, ви такі ненаситні?
Чому не лишаєте мозок мій хворий?
Куди ж це ведуть оті всі коридори?
Ви все забираєте...сердце і душу,
чому ж я вклонятися вам зараз мушу?
Ви ж мертві думки, ви ж потвори всесвітні,
з'їдаєте мене...які ненаситні...
як бачу його - тремтить усе тіло...
але він не зна...яке йому діло?
хоча я не з вами, мої думки мертві,
але пам'ятаю, що я ваша жертва.
А ви все смієтесь, а я все молюся,
моя слабкість в тому, що вас ще боюся...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248852
Рубрика: Присвячення
дата надходження 22.03.2011
автор: Nomy