Помста.

Здираю  з  себе  плоть  до  крові.
Кричу  у  прірву  забуття!
Іду  до  пекла  проти  волі,
Залишившись  без  каяття.
Холодне  сонце  обпікає.
Планети  вряд  стражами  ждуть.
Людська  надія  помирає  -
Смертельні  вісники  ідуть...
Цікавість,  жадність  вдовольняти...
Кінечний  відлік  старт  почав.
Земля  втомилася  страждати.
Фатальній  помсті  час  настав...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248612
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2011
автор: Олеся Глібка