То біло, а то чорно.
То солодко, то гірко.
І доля так проворно
Заманює у клітку.
Спинюсь на мить, погляну.
Що лишилось позаду.
І у нічній омані
Знайду собі розраду.
Перелистаю книгу.
Мого життя сторінки.
Та хто її читає?
Не легку долю жінки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248588
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2011
автор: never