Коли спитають:»Чим живеш на світі?»,
Я промовчу. Яке тепер життя?
Хіба живу? Як ноги оповиті
Страхом та болем ницого буття.
І що не день – то вже нові страждання
Стискають тіло міцно у кулак.
Та кожен крок – самі поневіряння!
Яке життя?Якщо ти є кріпак!
Немає волі в вільній Україні.
В ній – незалежній – ми залежні всі!
Від стариків до мАлої дитини,
Ми – кріпаки у власному житті!
То ж не питайте, чи життя – то щастя!
Забракне коштів розкіш цю купить.
Дають мені по краплі,мов причастя,
Високе право в Україні жить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=248302
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.03.2011
автор: Лунная соната