Вогонь роду

Чому  в  повний  зріст  я    не  можу  піднятись?
Чи  рабство  закладено  в  мене  в  крові?
О  ні!  Це  не  так,  я  не  буду  згинатись.
З  дитинства  ця  думка  в  моїй  голові.

Ні  тато,  ні  дід  не  ходили  у  рабстві
І  гідно  несли  вогник  роду  свого.
Це  символ  родини,  наказ  для  онуків,
З  ним  йти    по  житті,  не  втрачати  його.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247628
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2011
автор: Віталій Назарук