Сирота

«Счастье  целого  мира  не  стоит  
слезы  на  щеке  невинного  ребенка…»
Ф.  Достоевский



Мала.  Розхристана…Лице  невмите
Шнурочок.  Хрестик.  Зболена  душа
Худющі  плечі  гріє  тóнка  свита,
Життя  ж  не  варте  й  мідного  гроша…

Вона  –  сирітка.  Не  згадає  маму,
Про  тата  надто  спогади  сумні.
Мала  не  розуміє  долі  драму:
від  раку  –  мама,  тато  –  вмер  в  тюрмі…

Сиріточка…  тамує  вивих  долі,
та  очі  щиро  сяють  на  лиці.
Йдуть  в  безвість  тротуаром  ніжки  голі,
З  півнеба  очі.  Хрестик    у  руці…

10.03.2011.

переклад  російською  Наталі  Мазур  тут:  http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262050

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=247533
Рубрика: Портретна поезія
дата надходження 16.03.2011
автор: Михайло Плосковітов