Це кляте роздвоєння особистості.
Я засадив себе в тюрму.
Тюрму виховання себе в іншому сприйнятті.Чому тверезий я шукає причини і мається так нічого не роблячи, а я накурений(так, саме накурений я дивлюсь на те як я живу, і ТВЕРЕЗО, саме ТВЕРЕЗО, оцінюю все, що робив і роблю.я не бачу різниці між тверезим станом і накуреністю, але тільки тому, що на це дивляться різні люди...
це кляте роздвоєння особистості...і суди, картай і зневажай мене, чи судіть картайте дивуйтесь МИЛУЙТЕСЬ...
я пишу тобі в аську, але пишу для того, щоб прочитати це іншим...Я ПИШУ...я люблю писати про те який я, мені здається це вражає людей. "як можна таким бути?"...
Ти теж жива, і теж переживаєш...мені тре було накуритись, щоб згадати, що я не єдина жива істота...вибач, що накуреним я можу бути нормальною людиною, і іти до чогось, щось робити, а нормальним тільки шукати причини, суїтитись і злитись на весь світ...тобі так само боляче як і мені, місцями сильніше...а може і не місцями...я це не пишу, щоб шось змінити,це просто є, і я пишу про те, що я це помітив нарешті...звісно ж я знаю твою реакцію на ці слова, і вона зовсім не позитивна, і правильно...це ти...
Так само, як живі всі ті, що це читають і не читають...шкода, що не можна слово живі передати словами глибше, ніж жити...
Галярєтки Гляділи Глазами
Гудзики Грайливо Гармоніювали
Розмірковую, про життя, а толку це ж нічого не змінює,але наші думки це теж реальність, але в наші голові. Робота вбиває думки, або вони просто закінчились, в голові знову починається єресь добре, що я це поки що розумію...
Постійна фрустрація. Я не маю нічого з того, що б мені хотілось тому, що я не маю достатньо сил, щоб досягнути кажуть в мене немає проблем, і я їх шукаю. Мої бажання напевне зовсім не фізичні. Хіба що секс, але це тільки одне...вітвертісь їдріть її пачку...
Знову в носі запахло весною...в мене все буде добре...погано, що в мене...
*я наче в темній кімнаті шукаю двері, і бюсь головою в стінку шукаючи їх*
*а ти не пробувала руками по стінках водити і шукати ручку? чи хоча б битись задом, так не так боляче...*
*ні, я просто лягаю і плачу*
А що я роблю?
Божевільні...в кожного свої...рай і пекло живуть в середині кожного з нас...і кожен з нас живе у власному пеклі, чи раю...в божевільні...
До чого я?!
Що ти цим хотів сказати?!
Це добре чи погано?
Питання
Єрєсь...
Ось здається я виписався, але, ЩО, я хотів сказати? може хтось побачить якийсь сенс, але особисто я не бачу жодного...Кожного наступного моменту, я дивлюсь на попередній і мені стає гидко. Саме тому я так не люблю, те що я пишу. Можливо просто не потрібно писати про свої пережиття? Можливо мені потрібно сісти і написати той сценарій до гри...чи...ну не знаю, будь що не подібне до всього, що я пишу...
Тепер закінчення ось цього...
Дивно що я це збираюсь читати на людях, і ще дивніше, якщо я це таки прочитаю...
Кінець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246542
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2011
автор: Caleb