Кав’ярня. Тихо. Двадцять перша.
Півморок, за вікном ліхтар.
Він дивиться на неї вперто
У захваті, в полоні чар…
Вона не бачить. Робить вигляд.
П’є каву і читає твір…
Надія у думках пробігла,
Від книжки відриває зір…
Зніяковів і посміхнувся.
Раніше б – ні… Він би не смів.
Про полохливість вмить забувся…
Пішов і біля неї сів.
Чудовий вечір, чорна кава
Провів. Лишився. Цілував…
Вона правдива і ласкава
Він ще таких не зустрічав…
Обійми. Ніжність. Шоста ранку.
Заплетені в вустах шалених…
Лоскоче вітер крізь фіранку.
Єдине щастя з двох окремих…
Кав’ярня. Вчора. Двадцять перша.
Ще недоторкане майбутнє,
Ще не розкидана одежа,
Але кохання вже присутнє…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2011
автор: Віктор Нагорний