Сходити сонце тоді не хотіло,
Земля ж божевільно кружляла,
Коли я уперше, десь опівночі,
Твої уста цілувала...
Вітер ламав непослушні дерева,
Чемно корилась трава,
Коли я уперше, темної ночі
До твого будинку зайшла.
Вже й не сказати, скільки від тоді,
Струмків вилилось в океан,
Та ти як і вперше поглянь в мої очі,
В них почуттів ураган...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=246007
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2011
автор: Ель Вipa