Холодна простінь снігова
Накрила незайману дівицю.
Лиш блищить на чорних покривалах
Контур її срібного волосся.
З рум’янцем виступають щоки
Повіки схилені,
обведені чорнильним кольором ночей зими
то спить зима
і сняться їй замети та пурга.
А я стою оніміла і дивлюсь
Як ось вже підкрадається її убився гарячая весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245832
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2011
автор: Rosa