Коли йшов дощ,
Усе одно, що було вдягнено на тіло.
Коли йшов дощ,
Ти плакати могла скільки хотіла.
Коли ж туман,
Не видно виразу твого обличчя.
Коли ж туман,
Зникають всі банальні просторіччя.
А коли ніч,
Ховаються у темряві бажання.
А коли ніч,
З’являються слабенькі сподівання.
Коли ж все разом,
І думаєш, і плачеш, і спокійно.
Коли ж все разом,
Серце на замок зачинене надійно.
Та лише, коли дощ,
Звільняються емоції і тиша.
Та лише, коли дощ,
Краплини душу тішать.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245229
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: Не Зірка