[Глузд]: - Мовчали-мовчали, а потім
знову замісили тісто
з новими спеціями
зібраних віршів.
[Любов]: - Обідрані рештки психозастою,
просто нервовий тік плинув,
а мій культивований глузд
загинув.
Чого здивований?
[Г.]: - Сорочка мокра і холодна,
неправда змусила обійняти
протилежною стороною
(медалі). Говори-говори!
[Л.]: - Звідти твої сюди сигнали
не такі старомодні,
про які мріється, плюється, розбивається.
[Г.]: - Бо про них сіється, їх береться, їх подавляється.
[Л.]: - Ще щось зробити? Говорити?
Злити, з*їсти, перетерти? Народитись?
[Г.]: - Виродись мені на підвіконня,
як оберіг, я засушу тебе на пам*ять.
[Л.]: - Й щоранку спросоння
перевірятимеш чи я ще тут.
[Г.]: - Гаситиму твої липкі думки.
[Л.]: - А я мінятиму тобою маршрут,
навпаки переставлятиму пункт
за пунктом, за межею
нашого дво-фатуму.
[Г.]: - А ти не знатимеш, щО за нею.
[Л.]: - Я колись бачила, але
ніколи тобі не скажу, що там.
[Г.]: - Ага, бо боїшся, що насправді там пил,
наскрізь, настирливо,
хоч і без сил.
[Л.]: - Тоді давай я тобі покажу. Там
сухенькі ниточки моїх жил.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245213
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2011
автор: MsAnark