Вона зовсім сумна і одинока,
Бездонні очі наповнені слізьми.
Стоїть перед тобою кароока,
Лякає її лишень таємничість вечірньої пітьми...
Не відпускай її....пригорни ніжно до грудей,
Зігрій її холодні руки.
Навколо вас мільйон людей,
Та такої,як вона уже не буде...
Тримай...її серце у твоїх руках,
Не ошукай....її шовкову душу...
Не дай загинути в обіймах самоти...
І не кричи їй вслід «Тебе забути мушу»
Не йди...оглянись,
Вона кохає...
Не йди...зупинись,
Вона тебе лишень чекає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=245113
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.03.2011
автор: Лілея