Ти мій лицар. І що із того

Ти  мій  лицар.  І  що  із  того,
що  ні  біцепсів,  ні  гроша?
Є  своя,  хай  вузька,  дорога,
повна  сонця  і  мрій  душа.
Ти  мій  юний  і  сивий-сивий,
Дон  Кіхот,  трубадур,  піїт.
Де  знаходиш  велику  силу
ув  обіймах  тримати  світ,
і  мене  обіймати  словом,
і  вітрам  городити  шлях?
Я  люблю  тебе...  ти  ж  ізнову
з  вітряками...  в  чужих  полях...
21.01.11

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244919
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2011
автор: Софія Кримовська