Свята любов не ділиться на троє
ця істина, як формула – проста,
там третій зайвий, де кохають двоє.
самотність – середина золота.
Любов любові - кращого жадає
у крапку стисне серденько моє,
коли молитва ниткою згорає,
мовчання гірше смерті в груди б’є.
Із марев не постануть тóнкі руки,
на гострі версти діляться роки.
Обійми офіційної розлуки
сльозу збивають за краї щоки.
Повісить ніч сорочку із сувою,
Забілить вікна зраджена імла.
Свята любов не ділиться на троє…
Це - магія непарного числа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2011
автор: Михайло Плосковітов