Світ ловив мене і не спіймав
Г. Сковорода
Ти шукаєш моє найвразливіше місце
Й не знаходиш місця собі,
Ти змарнів, бо не хочеш ні пити, ні їсти,–
Осягаєш обсяг робіт.
Розкладаєш об’єкт на субатомнім рівні –
Все дорівнює суммуму сум,
Заплітаєш словленне в уловки-прислів’я,
Та в мережі – постійний струм.
Хворобливі вогні розквітають довкола –
Ось задніє пожежа пожеж!
Задихається димом душа твоя квола –
Я хворію тобою теж.
Над тобою змикається полум’я дуже,
Ти шукав і дійшов до п’яти.
Я кричу тобі: гаряче! ось воно! друже!
Це – ти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244556
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2011
автор: Богдан Ант