Чому егоїзм не вбиває кохання,
Яке ти готова нести без утоми?
“Різниця у віці”, – кричу я востаннє,
А ти мені тихо: “Чекатиму вдома...”
Віддавши тепло, не кричиш про віддачу,
Хоч довго його відтворити не зможеш.
Страждаю, та знову поводжусь невдячно.
Тебе не люблю, чом ти душу тривожиш?
Стоїш і мовчиш, а сльози твої
Спадають на губи, щоб довго гірчити.
Ти краща, ніж я,
Не мені тебе вчити...
Закоханий погляд відводиш несміло,
Нервове тремтіння приховуєш лячно.
Пробач, я боюся, щоб ти не згоріла,
І йду, бо не можу лишатись невдячним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244390
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2011
автор: ars