Егоїзм (як воно бува інколи)

Быть  эгоистом-  это  не  значит  жить,как  тебе                                                                                                                                                                                                                                                                  хочется,  это  значит  просит  других,  
чтобы        они  жили  так,  как  хотелось  бы  тебе.    
                                                                                                                                                                                                                                                                                                               О.Уайльд  

   Дай  мені  винагороду...  

                     Дай  мені  свої  очі.  Я  хочу  роздягати  себе  поглядом,  бачити  всі  зваби  та  похибки...  Хочу  торкнутися  кінчика  носа,  кутика  губ,  ковзнути  твоїми  очима  по  шиї...  Хочу  обігнути  свій  стан,  загорнутись  у  твої  очі.  
                     Дай  мені  свої  вуха.  Хочу  чути  свої  безсоромні  нісенітниці,  а  іноді  навмання  випалений  "діамант",  що  тебе  так  прив'язує  до  мене.  
                   Дай  мені  свої  руки,  долоні,  пальці.  Я  хочу  взяти  ними  щоки,  як  обіймають  маленьких  діток.  Хочу  гріти  свої  долоні  хукаючи  на  твої.  Хочу  обійняти  себе  за  плечі,  провести  цими  пекучими,  бентежними  пальцями  від  потилиці  по  спині  і  до  пупка,  повільно-  вниз.  Хочу  відчити  свої  мурашки,  що  прагнуть  жити  на  шкірі  вічно,  заколисуючись  від  твоїх  пекельних  дотиків.  Хочу  щоб  у  мені  коївся  всеопалюючий  вибух,  що  вибиває  зі  свідомості  буденне.  
                   Дай  мені  свої  губи.  Хочу  торкатися  себе  ними.  Хочу  знати  присмак  своєї  плоті.  Кусай  мене...!  Кусай  до  крові...Пий!  

                   Нехай  блищать  твої-мої  очі,  наче  у  страшенно  голодного  хижака.  Нехай  твої-мої  руки  зв'язують  мене,  як  лиху  відьму,  що  вкрала  людське  серце  і  чекає  інквізиції.  Будь  моїм  катом.  Віддай  мені  свою  лють,  вивільни  здичавіле  прадавнє  нутро.  Я  хочу  ковток  цього  крижаного  повітря  в  літній  палаючій  ночі  так  сильно  і  відчайдушно  як  левиця.  яка  захищається  від  лева.  Та  я  хочу  бути  цілісною  ,  прагну  бажання  перетворити  у  дісність.  А  ти  цієї  ночі  мій  мольфар  у  світі  потаємного.  
                                                                                                                                                                                   На  ранок:  Вибач.  Прощавай.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=244118
Рубрика: Нарис
дата надходження 28.02.2011
автор: Ева Мюллер