Моя остання весна, мої останні слова,
моя остання любов ще серед вулиць блука!
Ще серед неба печаль не покидає пташок;
ще нецілована даль бере початок з зірок.
Весна не встигла прийти, а вже буяє життя.
А вже кружляють сади і мимохідь почуття.
І сонце наче легке (його на плечі візьму),
та тільки серце важке весну лякає п'янку.
Я по дорозі іду, - за мною плаче весна,
вона лишилась в саду,а я стежками пішла.
І не знайшла я любов; мої застиглі слова
змовчали губи і знов - на роздоріжжі одна...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243175
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2011
автор: Ліна Біла