За горизонтами, де трави стоптані,
Де хмари виткані пливуть лебідками,
Де осінь мороком, де пахне порохом,
Там сльози крапають, минуле згадують.
У воду дивиться, росою вмиється,
У мріях птахою, в житті – невдахою,
В душі помолиться, батькам поклониться,
За когось бореться, комусь покориться.
На серці раною, в душі оманою,
Там біль приглушений крокує сушею,
Руками сильними, словами вільними,
Запалить полум’я і спалахне ім’я.
Морями грізними, шляхами чистими,
Помчав за обрії, був Богом обраний,
Постане силою, коли помилує,
І друзів втрачених, не буде страчено.
Воскресне вірою і щастя мірою,
Коли забудеться, в думках загубиться,
Снігами талими за перевалами,
Де суму значення навіки втрачено.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=243100
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 24.02.2011
автор: Олександр Гриб