Блукали руки білим тілом
Захопливо, не дуже сміло.
Хвилини миттю пролітали,
Щось одне одному казали...
Ні, не казали – шепотіли,
Про те, як трепетно хотіли...
Одне до одного торкались
І цілувались, цілувались!
Сповзла зволожена білизна,
Поцілував у дещо ніжне…
Зібрав нестримнії потоки...
І увійшов, як міг… глибоко...
Політ! Це дещо неймовірне!
Під пружне відчуття покірне...
Солодкий крик? Ні – спів крилатий!
Не в змозі пошепки співати...
Вулкан! Без попелу, без диму...
Він обіймав свою єдину
І знову цілував невпинно,
Уважно, трепетно, інтимно...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242636
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.02.2011
автор: Віктор Нагорний