Холоне дощ…
А як же йому не холонуть,
Він же весь день ступав на сніг
З даху злітав босоніж,
І падав слизький і голий,
Тримався щосили за протяг,
В кватирку до мене ліз,
Розбещував сонячні промені
Своїм заповзятим кап…
І танцював до останньої краплі…
Сталив собою леза доріг
Дроти та хмиз…
Льодяників жмені прозорих
З вулиці нанесу в кишенях…
М"ятою хвору душу, мов горло,
Чаєм- вином відпою…
Лютого жебрацький вигляд,
На тіло голодне, на голову вперту,
На закохане серце вдягає хутро снігів.
А у сквері пара простих рукавичок -
Для мене полишив…
Зводить під вікнами храми
Висячих лютневих садів кришталю,
І сонячні зайці блукають охоче
По краю бурульок,
На кінчику краплі зими…
21.02.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242523
Рубрика: Білий вірш
дата надходження 21.02.2011
автор: gala.vita