Останній вірш лягає на листок,
Всохлися чомусь мої чорнила
Я відірву душі шматок
Щоб слід у пам'яті по-мЕні лишила.
Впаду я з неба разом із дощем,
Сумну мелодію ми з ним зіграєм
Рани серця отрутою поллєм.
У небі зіркою, ми ясно запалаєм.
До сонця вдень я хочу полетіти
Відчути холодні погляди очей
Я хочу як струна бриніти,
Під таємничим покривом ночей
Не зміг приборкати я дику риму
Що палає в мене на твоїх устах
Я не любив, але любити кину,
Полину з вітром блукати на мостах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=242485
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.02.2011
автор: Вічне Полум*я