Доріг порцелянові гами

Відкриті  кватирки  мов  вуха,
Нашорошені  у  бік  весни…
Місто  рушає    звичним  маршрутом  
Буденний  потік  нести.
Доріг  порцелянові  гами
Лютий  вивчає  крок  за  кроком…
Я  рахую  до  березня  грами
Бруньок,  наповнених  соком…
Порцелянові  звуки  липнуть.
Перебігають  з  вікна  до  вікна
Кроки  співочі  відлиги  –  
І  я  виглядаю    тебе  і  весна…
Весна  виглядає  свій  день,
Порцеляну  жбурляє  з  дахів
місту  під  ноги  …І  день-дзелень  –
в  унісон  телефон  задзвенів…
- проґавив  зупинку…
- заходь  поговорим…
- тільки  не  липни.  Тільки  не  липну….
- Я  на  хвилинку.(…  на  день  і  хвилинку…)
- А  завтра  проґавиш  зупинку?
- Мо…
Порцеляновий  голос  доріг
Мене  вже  вкотре  гукає…
Чистить  місто  старенький  барліг
Мімозовим  духом,  березовим  гаєм…

17.02.2011р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241599
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.02.2011
автор: gala.vita