Все вказує на двері. Не біда.
І хай за ними мряка чи калюжі,
Та серця стихне з часом тятива,
Хоч і вірші до тебе небайдужі...
Сьогодні день і завтра, як полин.
І ніч п'янить сльозами до світанку.
Зі мною вже не станеться новин,
Їм не ствердіти на обличчі знаком.
Сумні мости - руїни для смиренних.
І сталось так, що я ото така.
Іще кипить, пручається у венах,
Чекало серце змучене ривка...
Все вказує на дощ. Та хай паде.
Хай небу стане легше, - буду рада.
А потім, може, дивом розцвіте
Душі моєї вигорілий кратер.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=241289
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.02.2011
автор: Марічка9