Хтось холодним дощем у мої увірвася сни,
Осінь срібним плащем укриває останні квіти,
Я собі обіцяв не чекати тепер весни,
Я весні обіцяв безнадійно її любити.
По узбіччях доріг за чужими слідами йти
І крізь вікна пусті випускати на волю вітер.
Від твоїх почуттів моє серце почне рости,
Від моєї зими вмить застудиться твоє літо.
Замість кроків тебе наближає до мене час,
В часових поясах знов і знов я втечу від тебе,
Я палаю один та чомусь я вбиваю нас,
Залишаєтиься дим і мене розриває небо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=240953
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 14.02.2011
автор: Олександр Гриб