Утопія

І  буде  все  так,  як  ще  не  було  ніколи  -
Ніхто  на  твоє  обличчя  і  оком  не  гляне.
Всі  знатимуть  все,  закриються  наші  школи.
От  тільки  людей  в  світі  значно  менше  стане.
Тоді  алкоголь  зовсім  непотрібен  буде.
Цигарки  і  наркотики  теж  увійдуть  у  минуле.
Без  кабелів  й  телефонів  говоритимуть  один  з  одним  люди.
Й  електромагнітним  полем  користуватимуться  тільки  акули.
А  ми  почнем  жити.  Не  існувати,  а  жити.
В  єднанні  з  природою,  без  проблем  сучасного  світу.
Мільярди  життів  -  до  цієї  утопії  мито.
Більшості  там  не  буде,  уже  нікуди  правди  діти.
Звичайно  не  буде,  бо  більшість  не  заслужили.
Для  них  гроші  й  брехня  залишаться  вічним  стандартом.
Я  там  буду,  хоч  не  раз  мені  яму  рили.
А  ти  в  себе  спитай  -  чи  тобі  туди  пхатись  варто?

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239394
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 07.02.2011
автор: Dreamkiller