Ти прийшов у моє життя, коли весна підбігала до свого завершення...
Я НЕ ПРУЧАЛАСЬ...вперше в житті пустила долю на самотік.
І ось ти поруч, такий рідний для мене. Якщо чесно, не надіялась, що Господь вдруге подарує мені здатність покохати, вдихнути повітря у грудну клітку, зробитися гордою, простягнути крила на зустріч сонцю і злетіти...високо-високо, де хмари кохають землю дощем...
ЛЮДИНА НЕ МОЖЕ ЖИТИ БЕЗ ЛЮБОВІ, З'ЯВЛЯЮЧИСЬ У ЦЕЙ СВІТ ВІД ЛЮБОВІ І ПОМИРАЮЧИ З ЛЮБОВ'Ю...
Все створене Богом насичене Нею...Вона народжується щостоліття, щороку, щогодини та щосекунди!
Любов усюди: в жагучому подиху вітру, у блиску вранішньої роси, у веселій брудній калюжі, що виблискує на сонці, у першому кроці немовляти, в твоїх очах та теплих обіймах...
ЛЮБОВ В МЕНІ!
Ці слова для тебе, коханий!
Я хочу, аби ти знав,що моє кохання давно перевершило всі земні спідометри, воно зашкалює серце!
І хоча ми з тобою лише двоє смертних людей, як і мільярди інших, знаю, що наші душі не просто так злились у медовий потік взаємин. Я називаю це «Імпульсом Господа», оскільки вірю, що він хотів, аби ми зустрілись та помітили одне одного у круговерті всесвіту…і Ти знайшов Мене…і Я знайшла Тебе..
Банально…як банально, напевно, звучать ці слова, проте ллються із мене вулканом тон почуттів!!!
Існують речі, які не можна, неможливо передати словами…Це сума безгранності подразнень людських рецепторів:тактильного, зорового, слухового, нюхового, смакового, кінестетичного…Усі разом вони утворюють це надзвичайне, райське сплетіння букв!
Бог є любов....А МИ ЛИШЕ ЗГУСТКИ ЦІЄЇ ЛЮБОВІ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239381
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.02.2011
автор: Та,що любить дощ