А сьогодні вже на вулиці весна. Така справжня, тиха. Тепла. Довгоочікувана.
Ще вчора куталась від уявного холоду, коли чула завивання вітру за вікном.
Сьогодні ж споглядаю ясне, ледь хмарне небо.
Файно є.
Хочеться вибігти на вулицю, навіть не вдягнувши куртки, а просто накинувши різнобарвний шарф. Щоб ніщо не заважало вдихнути весну на повні груди.
Щоб відчути свободу. Не тільки від купи одягу, що сковує. А й від самої себе.
Це все весна.
Така довгоочікувана.
Я відчуваю її навіть через скло моїх вікон. Вона в кожній клітиночці мого тіла. Вона наповнила мене. По самі вінці.
Я лечу.
Туди.
Вище неба.
Ось тут я - це я. Тільки я.
Не образ, створений для всіх.
Не та, ким бачать.
А та, яка є.
Та, що відчуває.
Якій болить.
Яка вміє відчувати. Кохати.
Весна. Це все весна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239254
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2011
автор: Прилетіла з Сонця