Ти народжена для кохання шепотів,
Шепотів ненароком,тихо,лагідно,
Крок за кроком, оголював мої плечі,
Завмирала я в хвилі чекання,
Дотик пальців цвітні тіні на стінах
Ти запрошував на танок.
Струм у вени і все уві млі,
І гарячі руки твої,твої руки бархатом
Вкриті,рухи вправні,несамовиті,зорі
Падали сріблом до ніг,лист осінній
В саду оживав,до гарячих грудей припадав,
Ти кохав мене,вперше кохав,біля ставу,
Де верби,тополі,і у полі,п'янкому до болю
У м'якому покосі трав сон траву у коси вплітав
І кохав,щосили кохав,я твоя,геть уся,до останку
Ти бажання мої відгадав,ти собою мене укривав.
Чарівним нектаром кохання,мов солодким вином
Напував і кохав,до безсилля,щодуху,несамовито кохав.
Ось і ранок,його не страшусь,ранку,більше
Мене не лякай,бо він любить мене,так і знай,
Він зі мною,усюди,лише він має владу світанку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239002
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: Ольга Ратинська