На лавці сиджу, розмишляю:
За що це мені, Боже мій?
Цей вечір чудовий осінній,
Могутній Дніпро голубий.
Закохані пари, студенти,
Бомжі, збирачі бутилок –
Є кожному радість й пожива.
Лиш я, як поранений вовк.
Самотність нічну споживаю.
Зітхаю на місяць блідий.
На набережній розмишляю:
За що це мені, Боже мій…
08.09.09.21.53
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238857
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2011
автор: Michel Nako