загортається промінь у листя
дерев неіснуючих
сонце
сходить над світом пилу
і пилом з усього світу
умиває своє обличчя
місячне море хвилюється
здіймаючи хвилі
над кратером
тоне
в замуленій безвісті
радіохвиля з далеких зірок
намагається
промінь у місячне листя загорнутий
торкнуться старого вікна
і опадає безсило
над ранок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238725
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.02.2011
автор: Місафір