* * *
Судьба сыграла с нами злую шутку,
В очередях стояли молча дни.
И, вдруг, пришло - и вспыхнуло в минуту
Без права, своевольно, без вины.
Потеря разума и сердца остановка,
И этой сказки первозданный лес...
И нет причин, просвета, установки.
Летит душа над пропастью небес.
Ліна Костенко
* * *
Недобрий жарт зіграла з нами доля.
Стояли дні у черзі ні за чим.
А це прийшло - як спалах, як сваволя,
без дозволу, без права, без причин!
Ця непритомність розуму і серця,
цієї казки несходимий ліс...
І ні причин, ні просвітку, ні сенсу.
Летить душа над прірвою навскіс.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238692
Рубрика: Поэтические переводы
дата надходження 03.02.2011
автор: J. Serg