Ні, я не впущу тебе у глиб мене,
Ти навіть не топтатимеш поріг,
Тримаючися за одвірок свого шалу,
Ні, ти ще далеко…
Ти лише диханням своїм крихким
Ледь-ледь торкаєшся дороги,
Якою думаєш до мене втрапить,
Ні, ти ще чужий…
Я ще не чую твоїх кроків позад себе,
Мій світ дрімає скручений в калачик,
Рука твоя ще не зазнала моїх зваб,
Ні, ти ще далеко…
Ні, ти ще не йдеш, я ще не кличу! Цить!
Твій кінь ще вистоятись мусить на припоні,
Ще мусять трави нарости для простирадл.
Ні, ти ще чужий…
Ні, ще не розпались пута всіх страхів,
В тугу косу сплелись табу і забобони,
Ще тільки зріють пуп’янки весняних мрій…
Ні, ти ще далеко!
Це не твої меди течуть у серцевину ночі,
Не твій лукавий погляд протаранив душу,
Ні, не підходь!
І не звільняй цілунками зап’ястки,
Ні, не торкай,
Ці крила, що дрімали стільки літ,
Я не злечу…ти ще далеко…
03.02.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238564
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: gala.vita