Буревій у думках – мені вже все одно,
Серед снігу я літом назвуся.
Ти відбувся в мені, це було так давно,
Вже не страшно тепер. Не боюся.
Я собі прикриттям проти правил вини,
Проти днів і ночей воювала.
Забирай цілий світ, та моє поверни, -
Ти ж ніколи не був канібалом.
Дикий сміх – це й усе, бо мої почуття
Щось аж надто високе для тебе.
І не мрію, облиш. Вже нема вороття.
Я зцілилась ефектом плацебо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238131
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2011
автор: Halyna