О так щоденно жити у страху
Р идати від надмірного страждання,
Г іркий полин на нашому шляху...
А світ веде усіх до помирання.
Н іде немає щастя. Скрізь брехня
І де широким кроком до прибутку -
З адача в ворогів лише одна:
А зів навчити рабству незабутньо...
Ц ей світ глухий - самі його знайшли -
І ти прийдеться вперто аж до скону...
Я кби ми правильно до волі йшли
У же би мали щастя і мільйони...
К руте життя і ми в нім пішаки,
Р осія ліквідацію нам косить
А МЗС готує радо вішаки
Ї дкого в фальші суголосся...
Н іде не буде правди - лиш брехня
Ц уркоче у новітньому світанні:
І де помалу те заїжджене життя
В ійни, проколів й, звісно - умирання.
В же час настав... Нас завтра не знайдеш...
Р оки пройшли в надмірному чеканні,
О станній путь в пропащості іде,
С уцільний морок суне для смеркання...
І ти туди не скоро ще дойдеш -
Ї м не дістати нашого єднання!
31.01.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238125
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.02.2011
автор: jaryj