Я грішниця така, як і усі.
Не більша і не менша. Аж ніяк.
І боса я ходила по росі:
Дитинства мого то вчорашній знак.
Я блудниця, що вводить у оману,
Запалює вогні в тілах невдах.
А потім, наче дим з марихуани,
Я звожу з розуму… лиш попервах.
А потім я розлучниця недбалих,
Невдячних нікому, навіть мені
За те, що я життя за них втрачала
Вмирала, заблукавши у імлі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238123
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.02.2011
автор: Троянда Пустелі