Приречена реальність

Зупинись  і  не  рухайся!  Бачиш?  Навколо  ілюзії.
Це  ті  мрії,  що  вибухом  знищило  наше  минуле.
Тільки  контури  тіней,  помічені  після  контузії,
Тільки  страх  і  вразливе  бажання,  бездумно  поснуле.
У  свідомості  -  хаос,  а  логіка  гине  в  реальності.
І  її  не  рятують  ціною  життя  у  безодні.
Навіть  промені  сонця  бояться  своєї  дзеркальності,
Бо,  зіткнувшись,  розіб'ються,  зникнуть,  навіки  холодні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237627
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 29.01.2011
автор: Іван Юник