Жовте листя тихо опадає,
вітер сильний скрізь його розносить,-
то твоя душа страждає
до неї повернутись просить.
Та так,як листя все не позбирати
і вітру не зупинить-
немає сенсу вже тебе вертати,
бо встиг ти другугу полюбить.
Цвіли сади ви зустрічались,
буяли квіти ви раділи
та впало листя-ви ростались
і вже забули,як колись любили...
Та знов весна до нас прийде,
і знову квіти забуяють
її любов тебе знайде,
і Мендельсона вальс вам ще заграють
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237390
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.01.2011
автор: Амалія