Прочитай мої мрії в засліплених сонцем очах.
Подивись мої сни у глибинах зіркового неба.
Напиши на асфальті, чи може в записці, хоча б,
але я промовчу, бо казати нічого не треба...
Порахуй мої дні, але може не стати ночей.
Досліди мою долю, та можуть брехати долоні.
Я не знаю що далі, та зараз прощання пече:
залишаємо що ми на цьому міському пероні?..
І мій поїзд кричатиме наче поранений звір.
На купейному склі ще відбиток твоєї долоні...
Ти не мріям, ні снам, ані лініям нашим не вір.
Ще зустрінемось, знаю, на цьому міському пероні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236702
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2011
автор: Ясмін