дельфіни помирають в тобі
частіше ненароджених дітей країн Африки
з розумінням повного нерозуміння
речей, людей, слів, забруднених вод Прибалтики
намагаєшся вичавити всю рідину
а риба молиться, стогне, малює нові ікони
вибудовує неосяжну бетонну стіну
пірнає все глибше, б’є плавником в дзвони
дельфіни намагаються жити в тобі
інколи випливають на далекі кордони
частіше телефонують невідомим
та ніколи, ніколи не залишаються вислухані-виплакані
мабуть, відійдуть незнайомі
ти просто не вспієш імена всім роздати
це краще ніж вічність вбивати у комі
риба твоя навчена з болем страждати
дельфінам не обов’язково знати
море в тобі, ти падаєш в глибше море
скляна оболонка накрита згори
голод захопить обох вас, закрутить, заморить
б’єшся в тягучій водоймі що сил
риба співає, уявляє в самій собі муху
ні разу не думала риба про те
що, мабуть, у комусь вона також живе
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236509
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: ПУПС