Кожне слово твоє - то постріл.
Ніби вирок: мене за грати.
Опиратися так не просто.
Виправдовуюсь - винувата.
Кожне слово моє - молитва.
Так вже вийшло, я бранка долі.
Лиш не ріж гострим лезом бритви.
Хай ось так буде все, поволі.
Розкресалися громом звуки
Розлилися ехом у полі.
Це - мій розпач, й моя розпука....
Нескінченність в замкнутім колі.
Ти повір, у цьому двобої
Переможця нема апріорі.
Я є просто жінка, не воїн.
Видно так розмістились зорі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235892
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.01.2011
автор: Тамара Шкіндер