Життя чудове. Не для всіх…

…Хто  називає  ЦЕ  життям,
Життя,  напевно,  ще  не  бачив:
Коли  без  матері  дитя
Біля  бабусі  тихо  плаче.

А  ненька  зранку  й  до  зорі
Прасує,  миє,  підтирає…
Й  за  північ  десь  в  календарі
День  заповітний  відмічає.

Не  краще  й  татові,  мабуть,
На  пана  в  полі  гнути  спину,
Чи  сонце  б’є,  чи  зливи  йдуть  –
Лиш  тільки  б  вивчити  дитину…

Чи,  може,  краще  молодим,
Що  так  розжитися  хотіли.
Літа  злетять,  неначе  дим,
А  з  ними  і  юнацькі  сили.

…Вже  й  наречена  не  твоя,
Й  батьків  сусіди  поховали,
І  грошей  катма.  Лиш  буя
Бур’ян,  де  квіти  розцвітали.

Немає  меду  в  чужині:
Гіркий  полин  –  здобутки  наші.
Не  заздріть,  люди,  й  не  кляніть
Того,  хто  п’є  з  цієї  чаші…

19.01.11

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235854
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 20.01.2011
автор: Salvador