З усіх годин, що є в добі
Собі й хвилинки не залишу.
Весь час присвячую тобі:
І клопіт дня, і ночі тишу.
Увесь у тебе переллюсь,
Щоб убезпечить од тривоги.
Лиш одного страшусь, боюсь:
Нелюбим бути чи убогим.
В тобі ж і музика, й слова,
Ще й благодать із уст і лона...
Чому ж любов - мов нежива,
І як сльоза - гірка й солона?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235689
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Вячеслав Романовський