В чужій осклілості зими, льодів холодно-мерзлих латах
обоє рівно винуваті, що бачимо несхожі сни.
P.S.
Не питають про світло в пітьмі.
Ти не бійся: старі ворожбити
не навчили тебе не любити.
Дні зимові нікчемно малі,
так що хочеться множити кроком
ксерокопії утлих хвилин.
Я тебе розлюблю ненароком.
У рядки всюдисущих новин
запишу цю сенсацію мовчки.
Час звертань безнадійно минув.
Тільки серця дурний тамагочі,
негодований, знову без сну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235654
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Strannic