Мені так холодно, до болю
Стискаю пальці на руках.
Чим винна я перед тобою?
Ти бачиш сльози на очах?
Хоч знаю, сліз тобі не шкода,
Бо в серці камінь маєш ти,
Усе пусте: душа і врода,
Я ж так боюся самоти.
Я за тобою йшла у мрію,
З собою я взяла весну,
Я мала щастя і надію...
І от тепер, я не засну.
Закрию очі, й серце душить,
І образ іншої стоїть,
І як вона тебе голубить,
І як цілує! Як болить!
Як серце рветься, калатає,
Душа від болю аж кричить!
Моя любов була у раю,
Тепер у пекло полетить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234976
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.01.2011
автор: Лана Ніжна