Простягну тобі свої долоні,
Щоб відчула ти моє тепло,
І, хоч снігом притрусило скроні, -
Довгих років ніби не було.
В погляді твоєму бачу ласку,
Ваблять, як колись, твої уста.
Все ще хочу вірити у казку,
Хоч веде нас доля непроста.
Не здобув я золотих палаців,
Не досяг небачених вершин,
Та у серці вірність збереглася –
Між спокус я вистояв один…
Де б не був, я все ж прийду до хати –
Не сумуй, а щиро посміхнись!
Просто, ще раз хочеться сказати:
Я тебе кохаю, як колись!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=234926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.01.2011
автор: Salvador