Самотність?

-  Кохана...КОХАНА!!!  Де  ти?  Я  вже  так  давно  не  був  в  твоїх  обіймах,  так  давно  не  відчував  холоду  в  своїх  венах,  так  давно...Я  напевне  разом  зі  всім  забув  і  про  тебе,  кохана.  А  може  вже  в  цьому  житті  мені  не  судилось  бути  з  тобою.  Доле  моя,  самотносте,  в  мені  немає  пустого  місця  для  тебе.  Знаєш,  чорна  діра,  вона  нікуди  не  ділася,  а  це  означає  тільки  те,  що  діти  змушені  платити  за  гріхи  своїх  батьків.  Тебе  не  було,  але  це  мені  не  заважало,  як  я  вже  казав,  я  і  забув  що  ти  колись  була.  Я  багато  подорожував.  Багато  чого  взнав.  Моє  божевілля...моє  божевілля  хоче  розібрати  мене  по  молекулах  і  поглинути...кажуть  є  білі  діри  –  це  зворотня  сторона  чорної.  Вдалось  зібрати  багато  сил  та  втратити  страх.  Згадав!  ЗГАДАВ  КОХАНА!  Ти  йшла  за  моєю  спиною,  а  мені  вже  не  було  страшно  загинути.  Що  це  змінить?  Давай  відверто...я  не  відчуваю  що  ти  мені  ще  потрібна,  але  так  хочеться  щоб  тіло  зайнялось  холодом...Жалкувати  за  тим,  що  було  –  це  жаліти  себе.  А  як  казали  мені  "ціль  виправдовує  методи".  Я  не  відчую  жалю,  якщо  заберу  в  когось  щасття,  не  відчую  страху,  чи  взагалі  чогось.  Кохана  з  цим  народженням  я  став  тільки  більше  монтром.  Моя  мила  сестричка  народилась  щасливою,  але  чужою.  Птахам  небо,  вовкам  падаль...В  мені  не  залишилось  Самотності,  моє  божевілля  забрало  тебе  Кохана  (Смерть  Доля  Самотність)...  Далі  ще  багато  років,  і  я  буду  вбивати,  щоб  іти  далі,  бо  так  роблять  люди.  Моя  сім'я  –  це  тільки  тимчасовий  притулок,  мої  друзі  –  тільки  манекени,  мій  світ  показав  мені  свою  відносність,  мій  космос  за  моїми  повіками,  а  ти  Кохана...а  ти  показала,  що  від  себе  теж  можна  втекти  будучи  собою,  будучи  людиною.  Ти  показала,  що  навіть  ти  не  вічна.  Тебе  немає  на  тому  світі,  кохана,  на  тому  світі  живуть  думки  ,страхи,  почуття  і  переживання,  вони  живуть  на  стінах  будинків,  в  світлі  лампочок,  в  сигаретному  димі,  в  повітрі...кому  я  це  кажу?  СВОМУ  Божевіллю?  Своїй  Божій  волі?  Тобі  Кохана,  це  твій  реквієм  і  ім'я  йому  Божевілля...свавілля...ти  більше  не  звучиш  в  моїй  голові...моя  плата  чиста,  як  і  я...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=233987
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 10.01.2011
автор: Caleb